День за два: що писати, куди подавати?

Нарівні із засудженим, членами його сім’ї та захисником суб’єктом подання клопотання визначено… суд

  

ДЕНИС БЛОНСЬКИЙ, адвокат, м.Гола Пристань, Херсонська область

Однією з найбільш резонансних подій кінця 2015 року є прийняття закону, що вводить перерахунок строку покарання для осіб, яких тримали за гратами в межах запобіжного заходу. Втім, лише правильно оформлене клопотання, подане до належного суду, дозволить раніше вийти на волю.

 

Нагадаємо, що відповідно до закону «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26.11.2015 №838-VIII у разі засудження до позбавлення волі строк покарання обчислюється так: один день попереднього ув’язнення зараховується за два дні позбавлення волі.Згідно з п.2 «Прикінцевих положень» закону №838-VIII він застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання ним чинності (24.12.2015) вступив у силу обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуте повністю. Тобто згаданий акт стосується всіх осіб, котрі відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі і до яких під час досудового слідства або провадження в суді застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Осіб, які мають бути звільнені з місць позбавлення волі внаслідок зарахування строку попереднього ув’язнення, дуже багато. Втім, для застосування цього закону щодо конкретної особи має бути прийнята відповідна ухвала. Суд має перевірити правильність розрахунків строку попереднього ув’язнення, пересвідчитись, що воно застосовувалося саме в справі, за якою особа відбуває покарання. Попри очевидну актуальність закону №838-VIII, юридична техніка його «Прикінцевих положень» «шкутильгає». Це спричинило певні непорозуміння, пов’язані з використанням цього акта.

 

 

Зокрема, згідно з п.3 «Прикінцевих положень» закон застосовується за клопотанням засудженої особи, членів її сім’ї або захисника, суду, що виніс зазначений обвинувальний вирок, протягом двох тижнів з дня отримання відповідного клопотання. Якщо уважно прочитати це речення, виходить, що законодавець нарівні із засудженим, членами його сім’ї та захисником визначив суб’єктом подання клопотання «суд, що виніс зазначений обвинувальний вирок». Однак складно уявити, яким чином суд, котрий ухвалював вирок, готуватиме клопотання про застосування закону?

Відразу після прийняття закону №838-VIII з’явилися його неофіційні коментарі. На думку «експертів», народні депутати начебто пропустили прийменник «до» перед словосполученням «суд, що виніс зазначений обвинувальний вирок». Виходячи із цього, випливає, що такі справи підсудні установі, яка винесла вирок. Крім того, розпливчастість процесуальних норм (визначення кола суб’єктів подання клопотань, строку їх розгляду) збиває з пантелику не тільки пересічних громадян, а й досвідчених правників. Одні судді вважають, що заяви про застосування закону №838-VIII слід подавати за місцем відбування покарання, і приймають клопотання до розгляду. Інші ж вважають такі справи підсудні судам, що виносили вироки, і повертають клопотання без розгляду. Крапку в цих спорах має поставити лист Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.01.2016 №223-20/0/4-16. Так, ВСС роз’яснив, що клопотання про застосування закону №838-VIII має вирішуватися місцевим судом, у межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок (п.2 ч.2 ст.539 Кримінального процесуального кодексу). «Суд, який ухвалював вирок» (.3 «Прикінцевих положень») застосовує закон №838-VIII у період між ухваленням обвинувального вироку та набранням ним законної сили. Якщо ж клопотання подано до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого тимчасово перебуває обвинувачений (наприклад, за місцем знаходження слідчого ізолятора), суд ухвалою повертає клопотання із роз’ясненням права та порядку звернення.

 

 

При цьому в законі №838-VIII не уточнюється, що саме має бути вказано в клопотанні та яким чином формується прохання до суду. Зазначати, вочевидь необхідно відомості про суб’єкта звернення (якщо клопотання подається родичами, необхідно підтвердити родинні відносини), дані про в’язня (коли, яким вироком і до якого покарання його засуджено), а також день набрання вироком законної сили та строк попереднього ув’язнення з наведенням відповідних розрахунків. Вважаю, що в клопотанні слід просити суд привести вирок у відповідність до положень закону №838-VIII.